Мистецькі перегуки

                Ім’я Никанора Харитоновича Онацького,українського художника, поета й музейника, нині відоме кожному мешканцю нашого  міста.

         1920 року він створює в Сумах історико-художній музей,одним з найцікавіших відділів якого стає Шевченківський зал.За кілька років до цього Олександр Олесь, який періодично місяцями живе в Сумах, знайомиться з місцевою інтелігенцією, зокрема з просвітянином Н.Х.Онацьким, учителем малювання та чистописання Сумського реального училища й кадетського корпусу. Дружні стосунки вже відомого поета, автора кількох збірок із просвітянином Н. Х. Онацьким визначалися спільною участю в міських заходах «Просвіти», разом друзі були на зібраннях з нагоди 50-річчя смерті Т. Шевченка. Олександр Олесь схвально відгукнувся про картини й малюнки вчителя на шевченківську тематику, підтримав і як поета. Свою просвітянську роботу Н. Онацький розпочав ще в Лебедині. Там же з’явилися перші публікації його віршів у журналі «Рідний край», у літературних альманахах, в антології «Українська муза». З деякими поезіями виступав у місцевій «Просвіті», яку назвав Шевченківським гуртком після поїздки до Канева й Києва. Окрім малюнків, створених у  Каневі,  Н. Х. Онацький сфотографував родину В. О. Ядловського - хранителя могили Тараса Шевченка.

         1920 року Н. Онацький очолив комісію зі спорудження пам’ятника Т. Шевченку в Сумах (відкритий 1927 року, автор І. П. Кавалерідзе). Чимало зробив він і для вивчення родинного склепу Хрущових у с.Лифине, де перебував Т. Шевченко. Н. Онацький створив пейзажні малюнки та твір «Хата на Тарасовій горі», що вийшли поштовою листівкою-карткою.