Людмила Валентинівна Ромен (Шевченко) народилася 28 січня 1959 року в місті Ромни Сумської області. В 1976 році закінчила середню школу № 11 та музичну школу по класу фортепіано. Із 1976 по 1979 рр. проживала й навчалася в Білорусії. За станом здоров’я перервалося навчання в Новополоцькому музичному училищі. З 1980 року проживає в Україні.
У 1983 р. закінчила Сумське Вище училище культури та мистецтв ім.Д.Бортнянського, диригентсько-хорове відділення. Із 1992 по 2007 рр. перебувала на групі інвалідності.
Людмила Ромен – член Національної спілки письменників України, Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Асоціації діячів естрадного мистецтва з 2001 року. Академік Української міжнародної академії оригінальних ідей з 2007 року.
Автор поетичних збірок:
“На вітрянім вогні”,(1994), “Горобина ніч”, (1996), “Мовчать дерева роду…”, (1999), “Яблука з неба”, (2000), “Білий лебідь – лебідь Чорний”,
(2005), “Вірую”, (2006), “Грім”, (2006).
У 2003 році стала лауреатом премії 28-го літературного конкурсу Світової Федерації Українських Жіночих організацій ім.
Марусі Бек.
Із вересня 2003 р. обрана відповідальним секретарем Сумської організації Національної спілки письменників України.
Нова поетична книга Людмили Ромен «Білий лебідь – лебідь Чорний» – оригінальний і
цілісний твір, який постав із праоснов українського світовідчуття, актуалізуючи в еру Риби магнетизм і чистоту хліборобських вірувань та обрядів.
Пристрасне переживання ліричною героїнею сакральної сутності Любові відтворює узагальнену в українському Хронотопі долю Світу як боротьбу світлої язичницької культури з раціоналістичною гріховною
цивілізацією. Гуманістичні сповіді Жінки просякнуті еротичною стихією. У них звучить глибинна віра Берегині Роду в незнищенність Душі України, у свободу, повернення людини до божественного
Всесвіту Природи. Характер видання вимагав репрезентувати у книзі тільки найвиразніші, з погляду авторки, вірші – волхвемні рече́ння.
Книга адресована щирим шанувальникам української поезії і національної культури.
